Жителі
Берислава запропонували перейменувати
вулицю Пархоменко в вул. Пархоменко і
у вкрай агресивній формі виступили
проти “декомунізаційного” закону.
“Навіщо
питати думку молодих? Да хто вони такі,
щоб їх питали?!” - з випученими від люті
очима кричить
літній дідусь. “Люди на грані виміранія,
а нам вулиці нада?” - перебиває його
оскаженіла жіночка, якій явно за 70. “Я
член Компартії з 19 років, абсолютна
більшість людей категорично проти
перейменування вулиці Карла Маркса. Не
чіпайте наше минуле!” - підтримує
ораторів ще одна старенька.
Ніякі
аргументи “за” перейменування вулиць
більшість присутніх не хоче навіть
слухати. В актовій залі Бериславської
міськради, яке 2 березня стало місцем
проведення громадських слухань з питання
виконання в місті Закону “Про засудження
комуністичного та націонал-соціалістичного
(нацистського) тоталітарних режимів в
Україні...” стоїть шалений крик і гвалт.
Серед присутніх переважають літні люди,
які на моїх очах з милих і добрих бабусь
та дідусів перетворюються на вкрай
невихованих агресивних фурій.
-
Ми з депутатами теж проводили опитування
серед жителів міста, і більшість наших
респондентів висловилися за перейменування
радянських вулиць. Мені дуже прикро, що
люди мого покоління не мають права
голоса на подібних слуханнях, - від імені
молоді виступила депутат Бериславської
міськради Тетяна Дудченко.
За
словами заступника міського голови
Олексія Чачібаї, під “декомунізаційний”
Закон в Бериславі підпадає більше 30
вулиць. “Враховуючи спротив людей,
робоча група з виконання цього Закону
запропонувала винести на обговорення
перейменування лише 6 вулиць, які явно
ріжуть слух. А потім продовжити цю
роботу”, - зазначив він.
-
Фашисти! Перестріляла б усіх! - викрикнула
з зали якась літня захисниця комуністичних
назв.
Перебиваючи
одне одного, присутні виступають
категорично проти перейменувань вулиць
К. Маркса і Пархоменко. “Щодо останньої,
то її жителі знайшли в інтернеті загиблого
Сергія Пархоменка — учасника АТО з Сум.
На честь цього Пархоменко вони й просять
виконком Бериславської міськради
перейменувати свою вулицю”, - зазначила
одна з жительок міста. “А яке відношення
цей чоловік мав до Берислава?” - запитали
інші присутні. “А яка різниця?” -
відповіли прибічники такого дивного
“перейменування”.
Бериславці
також згадали іншого Сергія Пархоменка
— репера, більш відомого під іменем
Серьога. “Може, наші бабусі вирішили
увічнити ім'я виконавця пісні “Чорний
бумер”?” - зі сміхом обговорювали почуте
на задніх рядах.
Аналогічний
варіант запропонували і з вулицею
Мануйленко. “У голови ревкома Берислава,
на честь якого вона названа був брат,
він воював на стороні білих. Давайте на
його честь перейменуємо вулицю”, -
закликала “член Компартії з 19 років”.
Представники
Бериславського педколеджу запропонували
давати вулицям міста імена відомих
земляків: “У нас же були особистості,
які внесли вклад в історію всього
людства!”. Але більшість присутніх
наполягали на “нейтральних” назвах.
“Давайте назвемо вулиці: Яблунева,
Квітнева, Вишнева, Конфетна, щоб потім
їх не довелося перейменовувати знов”,
- узяла слово моя сусідка по ряду-пенсіонерка.
Поки
ж на слуханнях люди зупинилися на
наступних варіантах нових назв: вул.
Центральна (нинішня вул. Леніна), Ярослава
Мудрого (Комінтерна), Введенська (25 Років
Жовтня), Паркова (К. Маркса), Григорія
Сковороди (Дзержинського). “Тепер
протягом березня рішення про перейменування
затвердить виконавчий комітет, а згодом
— Бериславська міська рада”, - підсумував
Олексій Чачібая.
Чому
більшість присутніх так войовничо були
налаштовані до процесу перейменування,
зрозуміти були важко. Тим більше, що
згідно чинного законодавства, зміна
назв вулиць не несе абсолютно ніяких
зобов'язань перед громадянами: паспорта
та інші документи змінювати не потрібно,
гроші ні за що сплачувати не треба.
Скоріш за все, надмірно агресивні
пенсіонери використали громадські
слухання як привід виплеснути свої
емоції і “виговоритися”. Але тим самим
вони лише довели, що вирішувати долю
власної громади представники старшого
покоління зовсім не готові. Як не готові
рахуватися з точкою зору молодого
покоління і брати на себе відповідальність
за власні вчинки.
P.
S. На
відміну від Берислава значно спокійніше
процес “декомунізації” пройшов у селах
району. “Ми ще до жовтня 2015 року
перейменували 5 “радянських” вулиць.
Усе пройшло спокійно і не призвело ні
до яких фінансових втрат у наших жителів”,
- говорить голова Козацької селищної
ради Андрій Чирко. “У більшості сіл
району вже виконані вимоги Закону “Про
засудження... тоталітарних режимів...”,
- коментує начальник організаційної
роботи та з питань внутрішньої та
інформаційної політики райдержадміністрації
Лариса Дамаскіна. - Лише чекає на демонтаж
пам'ятник Леніну в Качкарівці: сільрада
поки не має необхідної для цього техніки.
В кількох сільрадах процес обговорення
ще триває. Щодо ж назв сіл Кірове,
Куйбишеве і Ударник, то тут ми чекаємо
на рішення Верховної Ради України”.
Під заголовком "Не чіпайте наше минуле!" надруковано в газеті "Новий день", №11, 9 березня 2016 року
Немає коментарів:
Дописати коментар